ЗМІ, аналітика

Василь Горбаль: Факт свого безробіття Тимошенко поки що не розглядає

Наростаюча світова економічна й фінансова криза дається взнаки й в Україні: перший удар прийняли на себе вітчизняні банки й експортно орієнтовані галузі промисловості – перш за все, металургія. Влада у всіх своїх іпостасях – Президент, уряд, парламент, намагаються прийняти бодай якийсь спільний план протидії очевидним кризовим тенденціям – щоправда, як і очікувалося, й у цих, як і в багатьої інших питаннях, єдності й порозуміння серед політиків немає.

У відповідь на указ Президента № 965/2008 про невідкладні заходи з мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України через два дні Кабмін вніс у ВР свій законопроект на відповідну тему. Свій варіант подолання фінансово-економічної кризи подолати у парламент подали і «регіонали». Робота парламентської робочої групи, яка за вихідні мала напрацювати якийсь спільний документ, що міг би бути прийнятий в парламенті і не заветований Президентом, схоже, перетворилася на сізіфову працю. Сам документ став заручником політичної гри «на знищення»: причому у нинішній ситуації йдеться уже навіть не про конкретних осіб чи політичних груп, а про державну безпеку.

Чи є у найближчий час шанси бути прийнятим «стабілізаційний» документ, який є необхідною умовою для надання Україні кредитів МВФ? Як вирішаться «торги» за цей документ в контексті проведення дострокових парламентських виборів? Чого добиватиметься і як діятиме Партія регіонів у цих боях «тигрів» - Президента й прем’єра? Наскільки володіє ситуацією НБУ і чи має він достатньо важелів впливу, щоб утримувати національну валюту?

Про це «Главред» говорив із нардепом від Партії регіонів, членом ради НБУ, Василем Горбалем.

«Елементарна неготовність до кризи – наслідок бездіяльності уряду»

Василю Михайловичу, чому ви так різко висловилися щодо запропонованого урядом законопроекту, спрямованого на мінімізацію впливу на українську економіку світової фінансової кризи, і прийнятого на засіданні Кабміну одноголосно?

Розумієте, ідеї критикувати можна тоді, коли вони, по-перше, грамотно й коректно оформлені. Але в мене складається враження, що будь-який документ, який виходить з Кабінету міністрів, повинна переглянути якась юридична чи інша служба, яка хоча б перевірила документ на відповідність тих чи інших термінів в українському законодавстві.

А коли документ виписаний просто незграбно, неграмотно і викликає сміх навіть у депутатів, які представляють власне БЮТ, - це, з однієї сторони, неповага до парламентаріїв, а з другої – як можна назвати ці заходи антикризовими, якщо їх можна розділити на якусь певну ініціативу з приводу стабілізації на фінансовому ринку, а все решта – це досить старі ініціативи Віктора Пинзеника стосовно податкової політики в лікеро-горілчаній та тютюновій галузях? Він намагався ці норми щодо підвищення акцизів вставити й раніше, тому складається враження, що тільки-но виникає нагода кудись їх пристроїти, засунути в будь-який законопроект, він робить все, щоб вони були проголосовані Верховною Радою...

Власне, запропоновані у цьому законопроекті антикризові заходи настільки широкі, що важко зрозуміти, що саме безпосередньо робитиметься для вгамування кризи...

Як ви гадаєте, чи є шанси «антикризовому» законопроекту – урядовому чи якомусь іншому, бути прийнятим ВР на цьому тижні?

Ну, в ході роботи над цим законопроектом вже з’явився ще один законопроект за підписом «нашоукраїнців» Станіслава Аржевітіна і Романа Ткача, який за структурою фактично є аналогічним до того, що запропонував Кабінет міністрів, але певні терміни у ньому виправлені.

Бо коли я сказав, що, може, Пинзеник щось не те курить, я не заглиблювався у деталі й ідею кабмінівського закону, а просто звернув увагу на терміни: наприклад, досі у нашому законодавстві немає поняття системного банку, хоча всі прекрасно розуміють, що це таке, і це слово вже стало обіговим. Єдине місце, де є визначення системного банку, – це положення про безперебійність функціонування інформаційних систем НБУ. Але цей документ, по суті, не є законом, тому нормативно це поняття не визначене. Зараз під системним банком можна зрозуміти будь-який банк першої двадцятки чи тридцятки... Апофеозом у цьому всьому для мене стала фраза про «рівень, нижчий за критерій життєздатності системного банку» - хто і як визначатиме цей рівень, і взагалі пояснить, що це таке? Таке можна говорити на кухні за кавою, а не писати у нормативних документах!

Для чого повинні бути чітко виписані законодавчі норми? Бо, в будь-якому випадку, йдеться про інтереси вкладників і акціонерів, тому якщо документ, яким ми так пишаємося, буде сумнівним з точки зору його майбутнього використання й дії цього закону, то для чого він потрібен взагалі?.. І таких моментів довільного трактування певних речей у цьому кабмінівському законопроекті надто багато: всі нібито здогадуються, що мається на увазі, але чіткого й неоднозначного визначення немає. Всі ж розуміють, що всі перипетії і конфлікти виникають там, де є неоднозначне трактування.

А в «антикризових» законопроектах Партії регіонів всі ці моменти чітко виписані? І взагалі, які пропозиції у ПР в плані мінімізації впливу світової кризи на Україну?

Почну з того, що є норми, які кочують з проекту в проект, вже не є дискусійними і які варто було б прийняти. Можливо, варто було б рухатися наступним чином: те, що не є дискусійним, приймати, і йти далі, а не писати все товстіший і товстіший законопроект, який в результаті стає лише все більш і більш дискусійним і проблемним щодо його прийняття.

Наприклад, норма, яка вже ні в кого не викликає ніяких заперечень чи застережень, яка є у всіх законопроектах і яку рекомендували і рада НБУ, й Президент, і РНБО, і всі політичні партії – це норма про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Вона вже ніким не дискутується, всі розуміють її необхідність, а затягування дискусій довкола неї веде населення до недовіри банкам. У ВР вже досить давно лежить законопроект з поправками до закону про Фонд гарантування, і було б доречно просто підняти його, оскільки він пройшов всі стадії обговорення, й прийняти його з внесенням нової межі виплат, а не обмежуватися однією статтею, як це є в законопроекті Кабміну. Тим більше, що закон про Фонди гарантування вкладів фізичних осіб передбачає більш широкі джерела наповнення Фонду.

Партія регіонів включила ці моменти в пакет своїх умов на голосування в ВР?

В рішеннях опозиційного уряду і того, що стало основою законопроекту, поданого від фракції Партії регіонів, більша увага зосереджується на державних банках з точки зору їх стабілізації і функціонування. Такий підхід також можна сприймати як доцільний і правильний, тим більше, що у нас дискусія щодо ролі й місця державних банків йде досить давно, але крапку у ній ніяк не вдається поставити. До речі, у законопроекті Кабміну державним банкам не приділено практично жодної уваги в частині стабілізації фінансового сектора.

Окрім того, коли говориться про єдину можливість порятунку й стабілізації фінансового сектора, згадується момент мотивованих чи примусових процедур об’єднання фінансових інститутів, тобто злиття. Процес, який на Заході є абсолютно зрозумілим і прозорим, у нас законодавчо надзвичайно складний, а в умовах кризи практично нездійсненний. Тому, напевно, зараз якраз настав час, щоб переглянути всі норми, які передбачають як мотивоване, так і примусове об’єднання фінансових інститутів, і внести відповідний законопроект.

Думаю, зараз доцільно було б проговорити якісь такі несміливі заклики, які йшли й від уряду, й від деяких політичних сил – я маю на увазі питання детінізації й легалізації капіталу. Це питання зараз можна й треба піднімати й вносити до парламенту хоча б для його обговорення...

Але парламенту нема! Куди вносити?..

Наразі парламент є. Але такої дискусії немає й на рівні уряду. До часу виборчої кампанії кризу у нас розглядали як виключно фінансову, однобоко, без розуміння того, що її треба розглядати ширше, саме як глобальну економічну – як з огляду на спад промислового виробництва у вересні, так і кон’юнктури на світових ринках. А в нас через ЗМІ адаптуються дві тези: по-перше, що це криза виключно фінансова і банківська, тому відповідно під загрозою опинилися вклади населення і кредити, й по-друге, що все, що у нас відбувається – це наслідок міжнародної фінансової кризи. Мовляв, у нас все було добре, але от прийшла світова криза і таке сталося...

Але теза, що експорт в Україні завжди був монокультурним і ми залежали від кон’юнктури на метал, відома давно, і економісти й експерти давно говорили, що це один із ризиків, який тепер і спрацював. При цьому жодних ініціатив з боку влади, уряду так і не було, хоча те, що сталося можна було прогнозувати вже в травні місяці. НБУ з цього приводу давав певні месіджи стосовно рівня процентних ставок, й вже тоді можна було щось робити. Від’ємне сальдо платіжного балансу також не було секретом, з огляду на те, як розвивається українська економіка в умовах абсолютної відкритості кордонів і того, що бюджет у більшій частині наповнюється фактично коштом митних платежів...

Тобто все це прогнозувалося, тому говорити, що десь щось сталося, а економіка була міцною і непохитною - неправильно й нечесно. Елементарна неготовність до кризи – наслідок бездіяльності уряду. Наприклад, ще у січні і міністр економіки, й міністр фінансів заявили про те, що на початку лютого їх міністерства презентують дослідження щодо ризиків та перспектив України на поточний рік. Особисто я ніде – ні в пресі, ні в офіційних джерелах, цих документів не знайшов. Як, власне, не стало й антиінфляційної програми, про яку всі говорили, що вона є, хтось навіть бачив якісь її частини, але офіційно вона прийнята так і не була.

Але у зв’язку з тим, що зараз уже відбулися переговори з МВФ щодо надання Україні кредиту, необхідне формалізоване прийняття якогось документу, якого уникнути вже неможливо. От цей документ, зроблений на скору руку, фактично й з’явився – я маю на увазі законопроект Кабміну щодо мінімізації наслідків кризи: тому він і виглядає таким незграбним, бо всі речі, які до того акцентувалися експертним середовищем, абсолютно не враховані й не використані.

З точки зору підходів законопроект, який пропонує Партія регіонів, є ширшим і стосується фактично всіх галузей економіки.

«На жаль, антикризова програма може стати предметом політичних домовленостей»

Вам відомо, що відбувається на засіданні робочої групи по напрацюванню спільного антикризового законопроекту, створеної минулої п’ятниці, щоб винести на розгляд ВР якийсь узгоджений варіант?

Тільки із ЗМІ... Я цим процесом не дуже цікавився, бо більше працював з радою НБУ. Можу сказати, що НБУ, незважаючи на те, що зараз є багато дорікань з огляду на валютну політику і т.ін., успішно напрацьовує ті чи інші рекомендації уряду. Голова НБУ Стельмах проводить сьогодні широкий круглий стіл із головами комерційних банків і крупних промисловців. З огляду на те, що такі зустрічі є більш-менш системними, можна сказати, що рекомендації НБУ є дієвими. І якщо вони віднайдуть відображення у документах, поданих до ВР, це було б доцільно. А все решта мені часто незрозуміло, хто це пише...

Чи є шанси прийняти у ВР хоч якісь законопроекти, зважаючи на політичну напруженість і очевидне небажання БЮТ виконувати указ Президента щодо вживання антикризових заходів?

Чисто інтуїтивно я думаю, що принаймні сьогодні-завтра нічого не відбудеться. Напевно, недарма передбачається розгляд поданих у ВР документів у профільних комітетах, де окрім народних депутатів є ще й експерти, і де атмосфера є більш конструктивною і депутати не є заручниками певної політичної ситуації і політичних сил. Наразі це не затягування процесу, а єдиний шлях відійти від політизації...

Чи значить це, що все йде до значного продовження роботи Верховної Ради, щоб ухвалити потрібні економіці першочергові речі й знайти консенсус?

Наразі програма антикризових заходів повинна бути затверджена парламентом. Як би хто не ставився до співпраці з МВФ, є умова, що антикризова програма має бути затверджена Верховною Радою. Та в нас й іншого механізму немає, як її затвердити.

Виходить, що антикризова програма може бути предметом шантажу Президента і його Секретаріату, адже темою номер один для них є дострокові вибори і дата їх проведення. Це так?

Антикризова програма як документ є надзвичайно важливою з точки зору ґрунтовностіі для всіх груп інтересів у державі. А шантажувати можна будь-чим – починають з блокування електрощитових, а потім втягуються…

Але ж у нас зараз гостро стоїть питання чи дасть МВФ нам гроші ...

З огляду на економічну ситуацію, антикризова програма стає навіть більш об’ємною за бюджет. Адже вона має програмний характер й розрахована на два роки. Чим більш об’ємний документ, тим більш навколо нього буде дискусій. На жаль, антикризова програма може стати предметом політичних домовленостей.

Чи означає, що антикризова програма та зміни до бюджету 2008 року щодо фінансування виборів будуть іти одним пакетом?

Не знаю якою буде позиція фракції в цілому, але я особисто проти такого пакету. В будь-якому випадку, проект антикризових заходів не можна розглядати в пакеті. Проект антикризових заходів треба оформляти не загальним документом, а окремо для кожної галузі. Ініціативи, які не викликають ніяких протиріч, необхідно ухвалювати відразу й рухатися далі, щоб показати наші дії і суспільству, і міжнародній спільноті. Вже всі хто тільки міг сказав про необхідність укріплення Фонду гарантування вкладів, а питання ще досі не вирішено. Є ціла низка ініціатив, яка не викликає суперечок, їх треба ухвалити й піти далі. В кінці у нас залишаться тільки суперечливі позиції, які, можливо, і не варті уваги тих же міжнародних інституцій.

Глобальним і найбільш конфліктним питанням, яке стало заручником політичних суперечок, є тема майбутніх соціальних виплат і соціальних стандартів.

Згадаймо підготовку проекту змін до бюджету в травні. Президент подавав вимоги зробити бюджет ще більш соціальним, йшла боротьба, хто зробить бюджет «соціальнішим». Зараз же зрозуміло, що далі такого країна не в змозі забезпечити. Але гра на цьому ведеться...

Дискусія щодо необхідності бездефіцитного бюджету ніби виглядає простіше. З цим всі погоджуються. Але щодо напрямків розвитку бюджету меж фантазії у депутатів немає...

Коли всі ці документи можуть ухвалити, скільки часу для цього треба – тиждень, два? Хоча б приблизно можете сказати?

Мені хочеться вірити, що на цьому тижні. Сподіваюся, що буде обрано підхід поетапного ухвалення антикризових заходів: всі ініціативи перейдуть до комітетів, вони напрацюють відповідні рекомендації... Здоровий глузд має перемогти. Всі розуміють, що відбувається, є багато речей, які не залежать від співпраці з МВФ, і які треба ухвалювати.

«Нам потрібен економічний універсал»

На минулому тижні всі спостерігали, що робив БЮТ – починаючи від ночівлі в сесійному залі і закінчуючи псуванням системи «Рада». Є здоровий глузд, є економічні потреби, а з іншого боку є політична доцільність й політична гра. Де все таки може бути знайдена точка дотику? Перенести вибори на весну чи змінити уряд?

Ми всі по різному говорили про підписаний політичний Універсал. З точки зору антикризових заходів, аби всі політичні сили обговорили всі проблеми за круглим столом й виписали б якусь програму, то це було б добре. Такий формат я абсолютно б сприйняв.

Ви ще вірите в якісь універсали?

Нам потрібен економічний універсал. В даному випадку ми всі єдині в тому, що криза є. Донедавна й щодо цього була дискусія! Я абсолютно сприймаю посили, що у нас ситуація хороша й нема чого панікувати. Це правильно, державники повинні заспокоювати населення. Але на фоні інформаційної заспокоюючої політики треба робити певні кроки, чого, на жаль, немає.

Ми вчимося керувати інформаційною політикою для проведення економічних реформ, проте ще не навчилися ці реформи проводити, немає чого супроводжувати.

Як ви оцінюєте дії Нацбанку щодо фінансової стабілізації в банківському секторі? Чи достатньо НБУ володіє ситуацією?

Національний банк зараз робить найбільше. Досить оперативно було скликано правління по ситуації в «Промінвестбанку» й інших банках, від яких тільки надходили тривожні сигнали, досить часто невиправдані. Тим більше, що були штучні маніпуляції по різних банках. НБУ реагував на все досить оперативно, наради із залученням широкого кола експертів були і є абсолютно доцільними.

Але я прекрасно розумію, що НБУ не може бути єдиним органом регулювання економічної політики. В нас банки не діють відокремлено від економіки. Повинна бути чітка співпраця економічного блоку уряду і НБУ. Не може бути, що Нацбанк і Мінфін домовилися про щось, а потім уряд робить все навпаки. Це стосується традиційної розмови про списання коштів з казначейського рахунку. Є певні плани і прогнози у Нацбанку, а Мінфін чинить абсолютно по іншому.

Я не ідеалізую роботу Мінфіну за керівництва Миколи Азарова, але скажу, що зустрічі Азарова з керівником НБУ Володимиром Стельмахом були системними. Не було робочого дня, щоб вони вранці хоча б не зідзвонювалися» Чи є зараз така співпраця? В мене великі сумніви щодо цього...

Чи існує зараз вплив Кабміну на Нацбанк? Ми пам’ятаємо намагання керувати НБУ за часів першого прем’єрства Тимошенко. Чи існують зараз такі спроби?

Вплив у будь-якому разі є, хоча б з точки зору інформаційної політики - наприклад, коли якийсь віце-прем’єр виходить з певною заявою, яка абсолютно не кореспондується з діями Нацбанку. Це і дії міністерства фінансів щодо казначейського рахунку, це і певні економічні прогнози і розрахунки, які вже потім тільки доводяться до відома Нацбанку. Мова вже не йде про заяви та рекомендації, які звучать під час нарад.

А те що робиться зараз з курсами валют – це здорові процеси чи ознака хвороби? Наскільки Нацбанк тримає ситуацію?

Ми повинні визнати, що економіка зараз хворіє. Є певний психологічний фактор серед населення і юридичних осіб. Ми прекрасно розуміємо, що для того, щоб врегулювати ситуацію на фармацевтичному ринку не треба викликати СБУ, КРУ та податкову. Треба дати розуміння середньострокових перспектив по курсу, і тоді імпортери ліків вгамують ціни. Імпортери якраз і підняли ціни, коли отримали незрозумілі перспективи курсу долара. Нічого іншого там не було, як би Юлія Володимирівна не валила все на політичну складову. Там ніби то хтось смикав за якісь нитки! Ми ж знаємо, що підприємства які є найбільшими імпортерами ліків, є ближчими до уряду, ніж до опозиції, якщо вже аналізувати політичну складову ситуації. Як можна говорити з бізнесом, посадивши поруч керівника податкової, прокуратури та СБУ?

Розкажіть, що ж насправді сталося з «Промінвестбанком». Різні люди кажуть, що в особі нового власника банку ми побачимо ініціаторів ситуації?

Робити висновки по тому, хто стане фактичним власником «Промінвестбанку» неправильно. Як правило, хтось починає вести ситуацію, а нею скористалися інші, й вийшло не так, як прогнозували. З «Промінвестбанком» ситуація розвиватиметься так, що ті, хто починав атаку, отримають неочікуваний результат. Можливо, вони не спрогнозували економічну кризу у світі або системність банку...

Перший дзвоник для банківської системи був ще в 2004 році, коли через непродумані заяви політиків виникла криза. З точки зору банків, ситуація тоді заспокоїлась й далі вимальовувалось безхмарне майбутнє. Бажання вивчити уроки 2004 року не було. До того ж, тоді все було пов’язано з політикою, а зараз ми мали абсолютно штучні речі.

На жаль, далі ми не вивчили ситуацію й не поставили законодавчі перестороги на майбутнє стосовно наклепу на фінансову установу. Я реєстрував подібний законопроект, але він викликав бурю дискусій, що це вигідно «Укргазбанку» й придушує свободу слова. Повідомлення, які почали з’являтися в пресі про «Промінвестбанк» і деякі інші банки, носили характер недобросовісної конкуренції. На жаль, про поняття недобросовісної конкуренції ми багато говоримо, але засторог до неї не передбачили.

Чи можна сказати, що Промінвестбанк був першим, і будь-який банк, на який хтось покладе око, можуть валити по цьому сценарію?

Всі фінансові установи чутливі до інформаційного простору, тому треба чітко законодавчо унеможливити ті чи інші дії щодо недобросовісної конкуренції. У нас зараз навіть це поняття не виписане. Зараз ми говоримо про банки, але такі методи можуть застосувати й до інших суб’єктів економіки.

Аспект недобросовісної конкуренції ми обговорюємо в контексті рейдерських атак. Був створений антирейдерський комітет, який розробив низку законодавчих ініціатив в тому числі й щодо інформаційного простору. Цей комітет мав би щось передати в парламент, і треба ці ініціативи обговорити. З точки зору антикризових заходів це також є доцільним.

Як ви могли б оцінити дії НБУ в нинішніх умовах? Наскільки великою зараз є загроза дефолту, якщо це взагалі коректне питання?

Ми повинні говорити не про дефолт якихось окремих українських банків – тут НБУ робить все можливе. В даному випадку ми повинні говорити про країну з точки зору її зовнішніх зобов’язань з огляду на структуру платіжного балансу. Ми повинні говорити взагалі про ситуацію в економіці. Те, що НБУ зараз абсолютно адекватно реагує на все те, що відбувається у банківській системі, – це, звичайно, так.

А чи може НБУ вплинути на відтік капіталу з України? Адже є небезпека того, що іноземні банки втечуть з України, інвестори, наскільки я знаю, теж по можливості згортають свої проекти...

Напевно, НБУ – це той орган, який, з огляду на зарегульованість банківської системи, ту велику кількість статистичної звітності, яку надають українські банки, може реагувати на ситуацію фактично щоденно, чого, наприклад, не має можливості робити уряд, – з огляду навіть на різний формат статистики і всіх даних, які туди надходять. Тому якщо потрібно буде ухвалити якісь радикальні рішення, – то те, що буде в компетенції Нацбанку, він ухвалить. Єдине, що багато речей, все ж таки потребують законодавчого закріплення і знову йдеться про дієздатний чи недієздатний парламент, певні урядові ініціативи.

«Те, щовиборів не буде до кінця року, – мені здається, це вже факт, зрозумілий для всіх»

Які плани має Партія регіонів на життя після виборів? Наприклад, Андрій Клюєв в одному з останніх інтерв’ю сказав, що Партія регіонів буде з БЮТ. З іншого боку, спостерігачі говорять, що Партія регіонів намагатиметься стати ядром коаліції, до якої «попричіпляються» якісь менші партнери. Ці речі якось обговорюються?

Я думаю, що відповіді на більшість питань дасть з’їзд. Але, в будь-якому разі, позиція кожної політичної сили повинна бути прагматичною. Прагматичною вона буде і з боку Партії регіонів. Дискусія, яка буде розвиватися під час виборчої кампанії, стосуватиметься спроможності чи неспроможності колишніх соратників по Майдану взагалі займатись керуванням державою і економікою, взагалі вести економічні процеси. Або треба віддати керівництво тим, хто вміє це робити, - це люди, які чітко асоціюються з Партією регіонів.

Ви маєте на увазі меседж про неспроможність «помаранчевої» команди?..

Звичайно.

А при цьому розглядається все-таки хтось з цих «помаранчевих» як майбутній партнер, з яким може бути співпраця?

Я думаю, тема коаліції чи будь-яких перемовин підніматиметься вже після виборів, по результату. Тому що наскільки населення буде готовим проголосувати за Партію регіонів – це покажуть тільки вибори. Але те, що серед так званого «помаранчевого» табору (а під ним я розумію сукупно і БЮТ, і «Нашу Україну», цю безмежну кількість так званих демократів) є люди, яких можна вважати професіоналами, які дійсно можуть бути представлені в уряді, – це моя особиста точка зору, але я думаю, що такий підхід абсолютно можливий.

Чи не виключаєте ви такий момент, що виборів може не бути? Чи може статись так, що буде реалізована ідея, озвучена Віктором Януковичем – про формування нового уряду, який займеться порятунком економіки в умовах кризи, чи це вже неможливо?

Я особисто не вірю в те, що Юлія Володимирівна Тимошенко сама відмовиться від посади в даному випадку. Факт свого безробіття вона поки що не розглядає. І буде триматися за свою посаду, залишатися на ній безмежно довго...

Чи можна за законом уникнути виборів, знявши її з поста прем’єра?..

Проблема в тому, що у нас зараз більшість подій в державі розглядаються не в рамках закону і правової площини, а в рамках якихось випадкових дій, кулуарних домовленостей і так далі. Якби ми всі процеси в державі розглядали виключно в правових рамках, при тому, що в нас не таке вже й недосконале законодавство, – у нас би напевно і обличчя держави було зовсім іншим.

Тобто ви не вірите в те, що вибори відбудуться у заявлені Президентом терміни – 14-го чи 21-го грудня...

Скажімо так: те, що їх не буде до кінця року, – мені здається, це вже факт, зрозумілий для всіх. А от чи відбудуться вони в січні – це вже питання домовленостей, які відбудуться на цьому тижні.

З’їзд Партії регіонів заплановано на четвер. Вам уже щось відомо про те, як виглядатиме, наприклад, перша п’ятірка чи десятка вашого передвиборчого списку?

Нічого.

Тобто ці питання вирішуватимуться на з’їзді?

Якщо з’їзд буде відбуватися в рамках виборчої кампанії, – тому що зараз фактично виборчої кампанії нема, оскільки немає указу Президента, – то це стане предметом розгляду з’їзду. Якщо ж цього не буде – то або з’їзд буде перенесений, або він відбуватиметься в два етапи, де ми проведемо оцінку політичної, економічної ситуації, вислухаємо думку регіональних організацій про ситуацію в їхніх областях, проведемо більш широку дискусію і напрацюємо певні рекомендації до другого етапу з’їзду. Такий варіант, напевно, є найбільш вірогідним.

З тиждень тому ЗМІ оприлюднили проект першої п’ятірки Партії регіонів, в якій фігурували, зокрема, Борис Колесников і Юрій Бойко. Це – дуже цікавий момент, оскільки раніше таких людей старалися тримати десь подалі в списку...

Перед всіма виборами, перед всіма з’їздами завжди в ЗМІ з посиланням на якісь невідомі джерела з’являються проекти різних п’ятірок, різні вірогідні і невірогідні сценарії, а тільки після того з’їзд розставляє крапки.

Це може бути як ворожий інформаційний закид, так і закид «своїх», спрямований на привернення більшої уваги до з’їзду, його рішень і так далі. Я свого часу дуже нервував з приводу всіх проектів п’ятірок, які в ЗМІ з’являлися з приводу київського списку, а з іншого боку це потім привернуло більше уваги до самої партконференції. Тобто у даному випадку в таких закидах є і плюси, і мінуси.

У своїх поїздках регіонами Віктор Янукович розповів, зокрема, про те, що Партія регіонів веде переговори з п’ятьма партіями. Що це за інтеграційні процеси?

Ми повинні констатувати, що підходи щодо участі Партії регіонів у виборах не змінюються з 2006 року – тобто вона йтиме на вибори виключно у форматі партії, це не буде блок чи ще щось подібне. Певна дискусія з приводу доцільності формування блоку, яка була нав’язана навіть більше суспільством, була знята з порядку денного, і подальший розвиток ситуації, напевно, тільки підтвердив, що так доцільніше. Тим більше, ми маємо можливість для критики існуючих блоків в парламенті. В даному випадку ми є абсолютно послідовними.

Звичайно, активність певних малих партій завжди підвищується у виборчий чи передвиборчий період, лише невелика їх кількість веде свою діяльністю між виборами. Тому, звичайно, для приєднання чи злиття будуть цікавими ті партії, які ведуть хоч якусь діяльність у міжвиборчий період, які мають хоч якісь організаційні структури. Тому що абсолютно абсурдні пропозиції – мовляв, у нас там є структури, сто тисяч членів партії – поступають завжди...

Але в даному випадку лідер вашої партії озвучив абсолютно конкретні речі і конкретні цифри. У даному випадку, я так розумію, йдеться про «Віче», про «Державу», але найбільш інтригуючою є заява з приводу СДПУ(о) і Віктора Медведчука, який може з’явитися у ваших списках...

Якщо до з’їзду нашої партії відбудуться з’їзди якихось політичних сил, де будуть ухвалені такі рішення, то це зможе стати предметом розгляду з’їзду Партії регіонів. Поки що, наскільки я розумію, жодних з’їздів не відбулося. А те, що якісь консультації йдуть, – це зрозуміло. Адже всі розуміють, яким може бути результат Партії регіонів, тому інтерес малих чи середніх політичних проектів чи партій бути представленими у парламенті хоча б своїми лідерами, звичайно, існує.

А на який результат сподівається Партія регіонів?

Нещодавно Борис Вікторович Колесников озвучив цифру від 42 до 46 відсотків. Я хотів би, щоб він своїм оптимізмом зарядив всіх, і це було дійсно так...

Він буде керівником штабу?

Керівник виборчої кампанії у нас визначений: це – Віктор Янукович. Це говорить про особисту відповідальність і, відповідно, проектуючи далі на всі регіони, кожен керівник партійної організації повинен взяти на себе зобов’язання по веденню виборчої кампанії. Я, наприклад, – керівник виборчої кампанії у місті Києві.

А як ви пов’язані з Юрієм Бойком (керівник виборчої кампанії Партії регіонів у Київській області – Ред.)?

Як з заступником голови партії у нас з ним діалог досить конструктивний.

Як ви оцінюєте ймовірність якихось альянсів, коаліцій з БЮТ після виборів?

(пауза) Насправді я абсолютно не розумію, в якому складі БЮТ може потрапити до парламенті і в якій кількості. Можливо, що це буде абсолютно не домінуюча політична сила у парламенті, – і так може статися. Тому що дискусія з антикризовими заходами і з усім іншим може привести до повної руйнації іміджу не тільки тих, хто зараз носить виключно помаранчеві знамена, а й «біло-сердечних».

Чи виключаєте ви можливість введення прямого президентського правління, коли б все регулювалося указами Президента? Таке може бути?

(пауза) Аналізувати таку можливість з огляду на ті продукти, які видає ця гілка влади, є недоречним або навіть смішним…

http://ua.glavred.info/archive/2008/10/28/131025-4.html